День вишиванки

    Цього року  День вишиванки припадає на 19 травня.

    Вишиванка – це національна гордість кожного українця. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.

Висить рушник у хаті на кілочку,

Калина червоніє на столі,
А біля неї – жовті колосочки,
Мов пустотливі братики малі,
Це все – моя земля, моя Вкраїна,
Це рук моєї матері тепло,
І цей рушник, яким і дочку й сина
Благословляє мати на добро.

Легенда про українську вишиванку

Чудові вишиванки

Спробуй  і ти намалювати свою неповторну вишиванку

                                                          

8 та 9 травня - День пам`яті та примирення й День перемоги над нацизмом

    З 2014 року Україна відмовилася від радянського формату святкування Дня перемоги з культом війни. Від тепер увага суспільства акцентується на вшануванні пам`яті кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв війни, що стала найбільш кривавою в історії людства. Радянський культ війни, важливим інструментом якого був День перемоги, переведено в традицію пам`яті про солдат, які загинули за свою батьківщину, нагадування суспільству про внесок України у перемогу над нацизмом та наголосу на тому, що війна - це лихо, яке руйнує долі звичайних людей, економіку і культуру крайни. 

   Відтоді 8 травня в Україні вшановується День пам`яті і примирення, а 9 травня - День перемоги і в знак вдячності  покладаються квіти загиблим воїнам, полеглих за мир і щастя на Землі.

Тут обелісків ціла рота. 
Стрижі над кручею стрижуть. 
Високі цвинтарні ворота 
високу тишу стережуть. 

Звання, і прізвища, і дати. 
Печалі бронзове лиття. 
Лежать наморені солдати, 
а не проживши й півжиття! 

Хтось, може, винен перед ними. 
Хтось, може, щось колись забув. 
Хтось, може, зорями сумними 
у снах юнацьких не побув. 

Хтось, може, має яку звістку, 
які несказані слова... 
Тут на одному обеліску 
є навіть пошта польова.

                             Ліна Костенко

9 БЕРЕЗНЯ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

 

   Кожного року навесні, у березні вся Україна відзначає день народження великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.

 У бідній селянській родині – панських кріпаків, яка жила у хатинці із солом’яною стріхою, народився хлопчик.

Назвали його Тарасиком. Батько з матір’ю цілими днями працювали на панщині. Сім’я дуже бідувала, діти часто були голодні, бо нічого було їсти. Рано лишився Тарас сиротою. Йому довелося працювати: носити воду школярам, пасти ягнят за селом, служити козачком у пана. А в панському маєтку було багато речей, які хлопчику хотілося намалювати. Якось ввечері, коли пан з дружиною кудись поїхали, Тарасик запалив свічку і став малювати Він так захопився своєю роботою, що і не почув, коли приїхали його господарі. Дуже вже лаяв пан свого козачка, а потім велів висікти.

Тим би і закінчилася пригода з малюванням, та пан звернув увагу на здібності свого козачка і вирішив віддати його на навчання у велике місто. Але справжнього навчання не було. В поневіряннях і приниженнях проходили дні, місяці…

І Тарас почав потайки ходити до Літнього саду і змальовувати скульптури. Здібності обдарованого юнака помітили знані художники і за великі гроші викупили його у пана, допомогли йому закінчити художню академію.

А зараз вам малята  пропоную розглянути репродукції картин Т.Шевченка.

                                                                                  «Катерина»

                                                                          "Селянська родина"

    "Аскольдова могила"

  Але ставши дипломованим художником, Тарас Шевченко продовжував писати вірші. В його уяві весь час були картини рідної природи: біленькі хати, ставок, верби, що нахилили свої віти, калинонька серед лугу. 

( Попросіть дорослих прочитати вам вірш) 

               Заповіт

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
   Ще з дитинства Тарас Григорович любив співати пісні. Як був малим, почує де-небудь пісню, відразу запам’ятає.

(Пропоную послухати  його пісень)

   Пісні на слова Тараса Григоровича Шевченка співають не тільки в Україні. Їх знають у всьому світі.

   Український народ свято береже пам'ять про свого великого Кобзаря.

 

  Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки Чату, в соцмережах та іншим подібним сайтам.

Навчіть дитину

СПІЛКУЮЧИСЬ В ІНТЕРНЕТІ ВОНА, ЗАРАДИ СВОЄЇ БЕЗПЕКИ, НЕ ПОВИННА НІКОЛИ:

·         повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;

·         розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;

·         повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки. Пароль як ключ від квартири, тому нікому його не слідвіддавати!;

·         казати, що дитина вдома знаходиться вдома одна;

·         казати, що дитина сама знаходиться перед комп’ютером. 

·         обговорювати теми, які дитині неприємні або яких вона соромиться;

·         показувати віртуальному другу перед Веб-камерою своє тіло або якісь його частини, робити те, що їй не подобається.

·         відповідати на питання, які стосуються особистого життя або  тіла дитини. Нехай дитина пам’ятає: її тіло належить тільки їй і ніхто не має права розмовляти про нього з дитиною!;

·         розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;

·         відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику по Інтернету;

Крім того:

·         при реєстрації у Чаті ніколи не слід заповнювати поля, де  вимагають прізвище, номер мобільного та домашнього телефону, домашню адресу. Якщо ці поля обов’язкові, то краще слід вигадати для себе прізвище, адресу та номер телефону. Це потрібно для безпеки дитини. Взагалі, для реєстрації у Чаті, в соцмережах та на інших подібних сайтах слід створити для себе окрему електронну поштову скриньку;

·         коли вигадуєш у Чаті для себе нікнейм, то він не повинен бути схожим на  прізвище. Також він не повинен стосуватися зовнішнього вигляду особи;

·         у соцмережах та подібних сайтах слід  обмежити  доступ до власної сторінки невідомих тобі людей. Додавай до списку своїх друзів лише тих, кого ти добре знаєш у справжньому житті;

Спілкування в Інтернеті не є  обов’язком, тому якщо дитині це більше не подобається або її лякають  Інтернет-друзі, то треба лише вимкнути комп’ютер і не повертатися більше до спілкування онлайн!

Така обізнаність — запорука безпеки дитини як в реальному світі, так і у віртуальному просторі.

В разі, коли підліток проводить весь свій вільний час у соціальних мережах, слід знайти альтернативу, яка б могла його зацікавити і відволікти. Наприклад, організувати спільний похід на природу, завести домашнього улюбленця, який потребує постійного догляду, чи запросити найкращих друзів вашої дитини для домашньої вечірки.

Важливо, аби дитина чи підліток отримували необхідну кількість спілкування у реальному світі, оскільки соціальні мережі покликані не для того, щоб замінити реальне спілкування, а щоб його доповнити та розширити. Спілкуйтеся якомога більше з власною дитиною, розпитуйте про її інтереси, друзів і вподобання. Зробіть так, аби ви перебували у списку її «обраних друзів»!

Не забувайте, наскільки важливо розповідати дітям про безпеку у віртувальному світі.

5 простих правил для батьків

1. Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність

2. Опановуйте інтернет разом із дитиною

3. Станьте другом дитині у соціальній мережі, або попросіть близьких знайомих зробити це

4. Встановіть "Батьківський контроль". Регулярно оновлюйте антивірус

5. Створіть територію безпечного інтернету. Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів

Інтернет-залежність: боремося чи піддаємося?

Сьогодні наша реальність така: дитина сидить з ноутбуком на підлозі, жадібно намагається пройти онлайн-гру і збити нарешті настирливий корабель противника! На вітання він відповідає кивком голови, недбалим махом руки і швидкою відповіддю «мама-не-заважай-мені-я-дуже-зайнятий!». Все, що залишається робити батькам — задуматися, спробувати змінити ситуацію і безнадійно зайти в глухий кут.

Якщо вашому «Інтернет-шпигунові» від 11 — 17 років, і він тривалий час (більше 2-х годин дня) сидить біля комп’ютера, тоді вам варто уважніше ознайомитися як з фізичними, так і психологічними симптомами Інтернет-залежності.

Фізичні симптоми визначити більш реально, ніж психологічні. У зв’язку з цим ми перераховуємо найбільш поширені:

— біль у зап’ястях

— сухість в очах

— порушення сну

— головний біль

— біль у спині

— нерегулярне харчування

— порушення сну

Наявність декількох характеристик у вашої дитини вже говорить про те, що він проводить необмежений час за ноутбуком. Щоб зберегти здоров’я вашого чада, потрібно діяти і шукати альтернативу!

Шукаємо виходи з ситуації, що склалася:

— Обмежте час користування Інтернетом до 30 хвилин на день. Натомість купіть квитки в кіно для дитини та її друзів. Повірте, всі будуть тільки щасливі!

— Використовуйте час, проведений в Інтернеті з користю. Наприклад: попросіть дитину пограти в суперцікаву гру завтра, а сьогодні подивитися онлайн-трансляцію з Парижу. Познайомте його з Ейфелевою вежею, Тріумфальною аркою і Лувром.

— Не лінуйтеся, не здавайтеся і будьте хитрими. Попросіть про допомогу: наприклад, вам дуже потрібно дізнатися ім’я кота з твору Булгакова «Майстер і Маргарита». Проінструктуйте, підкажіть, що спочатку потрібно зайти в пошукову систему, далі ввести ім’я твору і почати пошуки. Діти люблять допомагати і відчувати те, що вони потрібні.

Ваше основне завдання: не лякати дитину Інтернет-залежністю, а шукати альтернативні рішення. Впевнені, що у вас все вийде. Головне — не здаватися і не піддаватися!

Кібербулінг

Кібербулінг – психологічне насильство в мережі, переслідування з боку однолітків, що проявляється у вигляді знущань, насмішок, залякувань, інших дій, які негативно впливають на психічний стан підлітка.

Вільне володіння необхідними технологіями дозволяє «агресорам» створювати іменні сайти образливого змісту, поширювати чутки, викладати фото-або відеоматеріали, що принижують гідність дитини або займатися від його імені кібер тероризмом, що загрожує безпеці дітей.

У дитини створюється відчуття безвиході, навіть вдома його не залишає почуття тривоги, він впадає в депресію. Інформаційна атака може призвести до суїциду.

Тінейджери рідко звертаються за допомогою, сумніваючись, що будуть зрозумілими та  бояться заборони на користування інтернетом. Необхідно знати, знущання в мережі карається чинним законодавством. Варто відразу звернутися в правоохоронні органи з наданням доказів.

Кібермисливці

Ким є типові інтернет-співрозмовники?

Соціологічні опитування про безпеку дітей-підлітків в інтернет мережі надають такі дані про контакти:

·         родичі – 43 %;

·         віртуальні друзі – 21%;

·         незнайомі люди – 36%;

Однак за великим рахунком віртуальні друзі – теж незнайомці. Таким чином, велику частину свого часу в мережі діти приділяють спілкуванню з сторонніми людьми, діляться своїми переживаннями, секретами, планами.

Кібермисливці – хороші психологи, встановивши контакт на форумі, при обміні миттєвими повідомленнями в чаті, вони досить швидко набувають статусу друзів.

Спочатку входять в довіру, оточуючи турботою і розумінням проблем, вислуховують, підтримують. Після цього «друг» поступово вносить до розмови нотки сексуальності, відбувається обмін фото, демонстрація матеріалів еротичного характеру.

Мета кібермисливця – особиста зустріч.

Контент «для дорослих»

Багато хто вважає це найбільшою небезпекою. У цьому випадку варто враховувати суть відомостей і вік дитини. Тінейджерам необхідно знати деякі речі, наприклад, основи захищеного сексу. Ця тема викликає великий інтерес, і просто відмахнутися від неї не вдасться. Необхідно вивчити її під контролем дорослих в здоровій формі.

На жаль, сумнівних сайтів дуже багато. Інформаційна пропаганда нездорових сексуальних відносин повинна бути виключена з поля доступу слабкої психіки дитини, щоб надалі уникнути можливу появу розладів або комплексів.

Подібний контент можна заблокувати в налаштуваннях браузера (функція «батьківський контроль») або за допомогою спеціальних програм.

Сайти, що містять сумнівну інформацію

Це сайти, на яких йде пропаганда расової ненависті, фашизму, тероризму, жорстокості, наркотиків, алкоголю, куріння. Тобто, все що може внести зміни у формування моральних принципів, спотворити побудову пріоритетів і цінностей підлітка.

Такий контент складно відстежувати, він ховається під цілком адекватними назвами. Хто ж припустить, що застигла картинка милого мультяшки на моніторі при активації починає нецензурно висловлюватися.

Озвучуваний матеріал не тільки вражає своєю нецензурністю, а ще гірше пропонує точні інструкції по скоєння суїциду або вживання нового наркотику.

Не варто залишати дитину наодинці з комп’ютером. Техніку слід розташувати так, щоб вона періодично потрапляла в поле зору батьків.

Ігри

Безліч ігор пов’язано зі сценами насильства, крові, психотропною атмосферою і еротичними сценами. В on-line грі використовують голосовий або текстовий чат. Під виглядом милої відьми або сміливого лицаря може виявитися збоченець. Про що він може говорити з неповнолітнім?

Вигаданий світ гри різноманітний, в ньому можна багато чого собі дозволити. У цьому світі немає необхідності шукати шляхи самореалізації, легко спілкуватися з протилежною статтю, а, головне, можна проживати життя знову і знову. Відбувається повне занурення у віртуальний світ, реальне життя відходить на другий план.

Окремою проблемою можуть стати сайти з азартними розвагами. Адже так легко стати багатим за півгодини», «здобути фінансову незалежність». Не виключено, що син почне робити цілком реальні ставки.

Шахрайство

Шахраї і способи їх дії йдуть в ногу з часом. Необізнаність і наївність дітей роблять їх легкою здобиччю. Один із способів обману – це «виграш». Повідомлення про приз (автомобіль, комп’ютер, телефон тощо). І для цього просто потрібно повідомити дані електронної картки (батьків) і повідомити цифри, які прийшли в смс на номер.

Чи варто пояснювати, до яких наслідків призведе подібна інформація в руках шахраїв? Для того, щоб здійснити покупку в інтернет-магазині, зазвичай достатньо повідомити реквізити банківської картки і смс-код підтвердження платежу. І те, і інше підліток добровільно повідомляє «щедрим дядькам», які обіцяють приз.

Все це і багато іншого виключає саме поняття – безпечний інтернет. Повністю обмежити доступ в кіберпростір неможливо, та й не потрібно. Величезна кількість розвиваючої корисної інформації, літератури, музики і просто спілкування за інтересами, зв’язок з родичами і друзями – все це можна знайти в інтернеті. Достатньо пояснити правила поведінки, щоб забезпечити особисту безпеку дитини шкільного віку в інтернеті.